Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПОСПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.1. Спустити, перемістити нижче все або багато чогось, надати чому-небудь нижчого положення.Зачинив [Начко] вікно, посп... смотреть
-аю, -аєш, док., перех. 1) Спустити, перемістити нижче все чи багато чогось, надати чому-небудь нижчого положення. || Звісити донизу (віти, гілля і т.... смотреть
спусти́ти шку́ру (шкі́ру, сім шкур і т. ін.) з кого і без додатка. Нещадно побити, відшмагати або суворо покарати кого-небудь. — Вилазь, собачий сину! Шкуру спущу! — чоботиська батька перед підпіччю незграбно затупали. Голос його з-поза заціплених зубів виривається. Шипучий якийсь (У. Самчук); — Гляди ж мені, Семене, коли програєш — шкуру спущу! (А. Шиян); А моя (мама) завжди обіцяла спустити з мене сім шкур (В. Собко); — У мене он брат: самопалом замалим очі не вибив! Тато із нього сім шкур спустили, а він знов за своє (А. Дімаров). поспуска́ти шкі́ру. Але третього дня ввечері уперше забалакав батько: — Понадувались. Образив. Немилосердний. Що ви там собі не думайте, але коли мені не шануватиметесь то шкіру з вас поспускаю (У. Самчук).... смотреть
-аю, -аєш, док. , перех. 1》 Спустити, перемістити нижче все чи багато чогось, надати чому-небудь нижчого положення.|| Звісити донизу (віти, гілля і ... смотреть