Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
НАСМІ́ШКА (глузливий жарт, висміювання кого-, чого-небудь), ГЛУЗУВА́ННЯ, КЕПКУВА́ННЯ, ПО́СМІХ, НА́СМІХ рідше, ГЛУЗ перев. мн., розм., КПИ́НИ мн., розм.... смотреть
ПО́СМІШКА, и, ж.1. Особливий вираз обличчя (губ, очей), що відбиває глузування, кепкування, іронічне ставлення до кого-, чого-небудь і т. ін.В очах йог... смотреть
Smile; (безглузда, удавана) smirk, simper; (усмішка) sneer, grinлукава посмішка — arch smileширока посмішка — big-toothed smile, broad grinледве помітн... смотреть
обдаро́вувати / обдарува́ти по́глядом (у́смішкою, по́смішкою і т. ін.) кого, перев. яким (якою). Дивитися на кого-небудь, виражаючи певні почуття. Текля .. ясною усиішкою обдаровувала запорошеного Сеня (тракториста) (К. Гордієнко); Журба посміхнувся, обдарував офіцера не дуже люб’язним поглядом (Г. Епік); Меккінець підвів голову і обдарував Ремо приємною усмішкою (Олесь Досвітній).... смотреть
-и, ж. 1) Особливий вираз обличчя (губ, очей), що означає глузування, кепкування, іронічне ставлення до кого-, чого-небудь і т. ін. || Насмішка. 2) Те... смотреть
імен. жін. родуулыбка¤ зухвала посмішка -- наглая усмешка ¤ жвава посмішка -- живая улыбка
-и, ж. 1》 Особливий вираз обличчя (губ, очей), що означає глузування, кепкування, іронічне ставлення до кого-, чого-небудь і т. ін.|| Насмішка.2》 Т... смотреть
по́смішка[посм'ішка]-шкие, д. і м. -м'іс'ц'і, р. мн. -шок
[posmiszka]ж.uśmiech
1. глуз, глум, кпини, осміж2. усміх, усмішка, осміх, осмішка
Усьмешкаусьмяхаццаусьмяхнуцца
див. насмішка; усмішка
глузлива усмішка; СОВ. усмішка; (з кого) глум, насміх, ПОСМІХ.
【阴】 微笑, 笑容
По́смішка, -шки, -шці; -мішки, -мішок
{по́смішка} -шкие, д. і м. -місці, р. мн. -шок.
усьмешкаусьмяхаццаусьмяхнуцца
усьмешка усьмяхацца усьмяхнуцца
Smil, leende
улыбка; усмешка; ухмылка
Smil
Smil
-и ż uśmiech, uśmieszek
ღიმილი
Посмішка, посміх і усмішка, усміх, осміх На сторінках наших газет, журналів, ба навіть у художніх творах і перекладах часто не розрізняють слів посмішка й усмішка, уважаючи їх за абсолютні синоніми, наприклад: «На обличчях усіх присутніх сяяли радісні посмішки»; «Він глузливо всміхнувся». Особливо вподобали слово посмішка деякі перекладачі художньої літератури, майже забувши в своїх перекладах слово усмішка. Чи таки справді ці слова — абсолютні синоніми, чи між ними є якась значеннєва різниця? Подивімось, як користувались цими словами наша класика й народна мова: «Нехай мати усміхнеться, заплакана мати» (Т. Шевченко); «Я вам з того світа, любі, усміхнуся» (Т. Шевченко); «До смерті не забуду його погляду, його усмішки» (О. Стороженко); «Де той погляд молодецький, де той усміх веселий?» (Марко Вовчок); «Нічого, нічого, ні вітру буйного, ні усміху з неба, нічого не треба» (М. Вороний); «А радість уже осміхається то з одного, то з другого віконця темним червоним вогником» (С. Васильченко); «І очі сміялись, а на губах перебігав осміх» (І. Нечуй-Левицький); «А осміхнулось воно як — аж любо глянути!» (з живих уст). У цих прикладах слова усмішка, усміхатися, усміх, осміх, осміхатися стоять там, де мовиться, що людині весело, приємно, гарно. Наведемо тепер приклади з словом посмішка: «Ходили в поле, жали собі хліб і посміхалися злорадно» (М. Коцюбинський); «Раптом Ляля обернулася до рідних і якось криво, не по-своєму посміхнулась» (О. Гончар); «Це... посмішка з мене» (Словник Б. Грінченка). Не важко помітити, що тут слова посмішка, посміх, посміхатися передають відтінок іронії, сарказму, кепкування чи глузування з когось. У Словнику української мови П. Білецького-Носенка слово посміх, що є синонімом до слова посмішка, перекладено тільки словами насмешка, шутка. Подібне бачимо й у Словнику мови Т. Шевченка Інституту мовознавства АН УРСР, де слово посміх стоїть у тім же значенні. Слова посмішка нема в цих двох словниках. Тим часом у Т. Шевченка та в інших письменників є похідні іменники від дієслова посміхатися: посмішище («Бо на посмішище ведуть старого дурня научати». — Т. Шевченко), посміховисько («Робила мій дім посміховиськом та метою всяких дотепів». — М. Коцюбинський). Якщо вже шукати синонімів до слів посмішка, посміхатися, то це будуть насмішка, насміхатися. Проте слід зазначити, що в словах насмішка, насміхатися мовиться не стільки про глузливий вираз обличчя або очей, скільки про глузливий зміст того, що каже смішко або насмішник: «Із матки старенької насміхається» («Українські пісні» М. Максимовича); «Ой іде багач, ой іде дукач, насміхається — ой за що, за що бідна голота напивається?» (народна пісня); «Не пущу я, дитя моє, в ліски по горішки, бо вже мені надоїли хлоп’ячі насмішки» (народна пісня).... смотреть