Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
РА́НИТИ (робити комусь рану, рани; перев. рослини — пошкоджувати), ЗРА́НЮВАТИ, УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), РІ́ЗАТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) розм., РОЗТИНА́Т... смотреть
ПОРА́НИТИ, ню, ниш, док., кого, що.1. Заподіяти рану (рани) кому-небудь.Настуся .. крутнулася по столовій, ніби хтось вистрелив в неї й поранив, влучив... смотреть
-ню, -ниш, док., перех. 1) Заподіяти рану (рани) кому-небудь. || безос. 2) перен. Завдати душевного болю, моральних страждань.
[poranyty]дієсл.zranićпоранитися — się
пора́нити[пораниетие]-н'у, -ниеш; нак. -ан', -ан'теи
-ню, -ниш, док. , перех. 1》 Заподіяти рану (рани) кому-небудь.|| безос. 2》 перен. Завдати душевного болю, моральних страждань.
【完】 见 ранити
ранить, разг. поранить; изранить, переранить мног.
To wound; to hurt; to injure
{пора́ниетие} -ну, -ниеш; нак. -а́н, -а́нтеи.
shoot through the head, wound
Балець
-ню, -ниш poranić, zranić
Såra
Såre
Såre
встать ра́но поутру́
დაჭრა, დაშავება
балець
балець
shoot through the leg