ПОЛУМІНЬ

по́лумінь іменник чоловічого роду полум'я поет.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ПОЛУМАЦЬОК →← ПОЛУМІННЯ

Смотреть что такое ПОЛУМІНЬ в других словарях:

ПОЛУМІНЬ

ВОГО́НЬ, ПО́ЛУМ'Я, ОГО́НЬ розм., ПО́ЛУМІННЯ рідше, ЖЕ́ВРИВО рідше, ПЛО́МІНЬ поет., заст., ПО́ЛУМІНЬ (ПО́ЛОМІНЬ) заст., ЖИ́ЖА дит., ОГЕ́НЬ діал., ЖАРІ́Н... смотреть

ПОЛУМІНЬ

ПО́ЛУМІНЬ, меню, ч., поет., заст.Полум'я.Далеко за річкою блиснуло щось .. Поряд сяйнуло знов, а за ним у третьому місці сильно бухнув полумінь (М. Коц... смотреть

ПОЛУМІНЬ

-меню, ч., поет., заст. Полум'я.

ПОЛУМІНЬ

-меню, ч. , поет. , заст. Полум'я.

ПОЛУМІНЬ

По́лумінь, -меню, -меневі; -мені, -нів

T: 124