Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПОЛИ́ЧКА, и, ж.Зменш.-пестл. до поли́ця.Майбородиха .. зняла з полички тарілку з шуликами з маком і поставила на стіл (І. Нечуй-Левицький);Були тут різ... смотреть
Архітектурний облом у вигляді прямокутного в перерізі горизонтального виступу, звичайно з гладенькою поверхнею, завдяки чому відділяються архітектурні елементи або підкреслюється пластика розташованих поруч інших обломів (синоніми — чембія (чимбія)). У давньогрецьких спорудах поличка нерідко прикрашалась меандром.... смотреть
розкла́сти / розклада́ти по поли́чках що, рідко кого. Розібрати все до дрібниць, встановлюючи певну систему, логічну послідовність. Любить чоловік (Кирик) дивитися за порядком не тільки на своєму обійсті, а й на чужому, і в сусідську душу прагне зазирнути, щоб розкласти все там по поличках (Є. Гуцало).... смотреть
[potyczka]ж.półeczka
-и, ж. Зменш.-пестл. до полиця.
імен. жін. родуполочка
1) shelf2) іст. (у кремінній рушниці) pan
Поли́чка, -чки, -чці; -ли́чки, -ли́чок
1) уменьш. полочка 2) архт. полка, полочка
площадка (в графике), полка (часть затвора)
-и, ж. Зменш.-пестл. до полиця.
площадка текучести