Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПОГОРІ́ЛЕЦЬ, льця, ч.Людина, яка втратила житло, майно під час пожежі.Самітно блимають на спаленій руїні огники в церкві, де зійшлися на сум погорільці... смотреть
імен. чол. роду, жив.погорелец
-льця, ч. Людина, яка втратила житло, майно під час пожежі.
[ponoriłec']ч.pogorzelec
-льця, ч. Людина, яка втратила житло, майно під час пожежі.
Sufferer by a fire; victim of a fire
Погорі́лець, -льця; -рі́льці, -ців
погорі́лець іменник чоловічого роду, істота
погорілець, -льця
погорелец