Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПЕРЕ́СУ́ДИ мн., розм. (детальне, часто недоброзичливе обговорення чиїхось вчинків, поведінки тощо), РОЗМО́ВИ мн., ПЕРЕГУ́ДИ мн., розм., СУД-ПЕРЕСУ́Д ро... смотреть
ПО́ГОЛОС, у, ч.Те саме, що поголо́ска 1, 2.Недруги пустили поголос, мовби пастух із сином хотіли перевести племінне стадо... (К. Гордієнко);В повітрі л... смотреть
Rumour; hearsay, report, news, common talkє поголос, що — there is some talk that; people say, it is saidіде поголос, що — it is rumoured (there is a r... смотреть
[pohołos]ч.fama
-у, ч. Те саме, що поголоска 1), 2).
Гаворкапагалоскарозгаласчутка
(повідомлення про щось) чутка, розм. говір, гомін, поголоска, (негативний) плітка, поговір.
= поголоска, = поголосок слух, толки, молва, разг. трезвон пішла поголоска — прошёл слух
див. звістка; наклеп
【阳】 传说, 传闻, 传言
-у, ч. Те саме, що поголоска 1), 2).
чутка; плітка, ПОГОВІР; звістка; п! ПЛІТКА.
гаворкапагалоскарозгаласчутка
гаворка пагалоска розгалас чутка
-у m pogłoska, plotka, słuchy
поголос
поголос, -у
ხმა
імен. чол. родумолва сущ. жен. рода