Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ у знач. ім. (осудливо про людину, думки, слова, вчинки якої оцінюються як ненормальні), БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, БЕЗУ́МНИЙ, БЕЗУ́МЕЦЬ, ШАЛЕ́НЕЦЬ роз... смотреть
БЕЗУ́МЕЦЬ, мця, ч.1. Людина, що втратила розум.– Нехай діди, розказуючи внукам Про вчинок мій, їм скажуть: це зробив Безумець Герострат... (В. Самійлен... смотреть
імен. чол. роду, жив.розм.безумец
-мця, ч. 1) Людина, що втратила розум. 2) Людина, що діє надто нерозсудливо.
[bezumec']ч.szaleniec
-мця, ч. 1》 Людина, що втратила розум.2》 Людина, що діє надто нерозсудливо.
див. дурний
უგუნური, უჭკუო, უტვინო, უნიჭო; შეშლილი, გიჟი
Gal, galning
Gal, galning
Galning
Шаленец
Madman
безумець, -мця
шаленец
безумец
шаленец