БЕЗРІДНИК

безрі́дник іменник чоловічого роду, істота рідко

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

БЕЗРАДІСНІСТЬ →← БЕЗРІДНИЙ

Смотреть что такое БЕЗРІДНИК в других словарях:

БЕЗРІДНИК

ОДИНА́К (той, хто не має сім'ї), БЕЗСІМЕ́ЙНИЙ, ОДИНО́КИЙ, САМІ́ТНИЙ (САМО́ТНІЙ) (САМО́ТНИЙ рідше), БУРЛА́КА заст., ОДИНЕ́ЦЬ рідше, БЕЗРІДНИК рідше. Жив... смотреть

БЕЗРІДНИК

БЕЗРІ́ДНИК, а, ч., рідко.Безрідна людина.– Служив зо мною вкупі наймит.., з нашої таки сторони, тільки сирота, безхатник і безрідник (Ганна Барвінок).... смотреть

БЕЗРІДНИК

-а, ч., рідко. Безрідна людина.

БЕЗРІДНИК

-а, ч. , рідко.Безрідна людина.

T: 129