ПІДСОБНИЦЯ

підсо́бниця іменник жіночого роду, істота робітниця на допоміжних роботах; поплічниця розм.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ПІДСОВУВАТИ →← ПІДСОБНИЦТВО

Смотреть что такое ПІДСОБНИЦЯ в других словарях:

ПІДСОБНИЦЯ

ПІДСО́БНИЦЯ, і, ж., розм.Жін. до підсо́бник.Хвала умінню формувальниць, Рукам несхибним розливальниць, Хвала підсобницям простим! (Л. Забашта).

ПІДСОБНИЦЯ

імен. жін. роду, жив.подсобница

ПІДСОБНИЦЯ

-і, розм. Жін. до підсобник.

ПІДСОБНИЦЯ

-і, розм. Жін. до підсобник.

ПІДСОБНИЦЯ

1) подсобница 2) пособница

T: 176