БЕЗВІ́РНИЙ, а, е.1. Який не визнає існування Бога; невіруючий.– Безвірний Хома, – сказала, похитуючи головою, Устя (Б. Лепкий);Може, тепер, коли через ... смотреть
НЕВІ́РУЮЧИЙ (який заперечує релігію, не визнає існування Бога), БЕЗВІ́РНИЙ, БЕЗБО́ЖНИЙ розм.; БОГОВІДСТУ́ПНИЙ заст. (який зрікся віри в Бога). — Перепр... смотреть
-а, -е. Який не визнає існування Бога; невіруючий.
ад'єктивбезверный
-а, -е.Який не визнає існування Бога; невіруючий.