Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
Дух мерця, зазвичай самогубця, повішеного або втопленика, який, згідно з укр. народними віруваннями, повертається вночі до живих і висмоктує кров із сп... смотреть
ОПИ́Р, я́, ч., діал.Упир.Я вже зроду такий удався, що ніколи не вірив ні в жадні відьми, ні в чарівниці, ні в опирі (Л. Мартович);Зловорожими, небезпеч... смотреть
дух мерця, зазвичай самогубця, повішеного або втопленика, який, згідно з укр. народними віруваннями, повертається вночі до живих і висмоктує кров із сплячих, передусім дітей; розрізняють живих і мертвих о., живі відрізняються від звичайних людей фізичними ознаками (шість пальців на руках і ногах, яскравий рум'янець навіть після смерті); переважно о. набирають людської подоби, інколи вигляду дивовижних тварин, і нападають стадом на село; за повір'ям, мертвого о. можна знешкодити, розкопавши його могилу і проколовши о. груди осиковим колом або насипавши маку в могилу, живого о. можна знищити таким же колом і закопати живцем або спалити.... смотреть
-я, ч., діал. Упир.
Опи́р:— упир, вампір [48]
-я, ч. , діал. Упир.