Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
імен. жін. роду, жив.внучкавід слова: онукімен. чол. роду, жив.внук
у сини́ (у до́чки, в ону́ки і т. ін.) годи́тися кому. Бути набагато молодшим від кого-небудь. Юрія, який годився б у сини своєму вчителеві, по сільському звичаю він називав на “ти” (М. Томчаній).... смотреть
[onuka]ж.wnuczka
ОНУ́КА див. вну́ка.
див. внука.
【阴】 孙女
Granddaughter, grandchild
внука, онучка, внучка -и ż wnuczka
див. внука.
grandchilddaughter